Агрономічні принципи

Для досягнення цих цілей необхідна ефективна програма живлення.

Основним завданням при виробництві сільськогосподарських культур є перетворення фотосинтетично-активного випромінювання (ФАР) в суху речовину, яка може бути використана в якості їжі, корму для тварин або вихідної сировини для виробництва електроенергії.

Існує суворе лінійне співвідношення між кількістю вловлюваного світла і загальною сухою речовиною зерна пшениці. Відомо, що в сучасних сортах пшениці індекс врожайності становить 50-55%, тобто 50-55% від загальної сухої речовини піде на формування врожайності зерна.

Це просте співвідношення є основою, на якій будуються агрономічні принципи при вирощуванні пшениці. Для ефективного поглинання сонячного випромінювання необхідний достатній листковий покрив (але не занадто) зі здорових зелених листків для вловлювання 90% ФАР, що надходить. Листки рослин повинні залишатися зеленими та здоровими протягом всієї фази наливу зерна. Відповідно до цього, розділяють дві мети:

1. Формування листкового покриву – формування листків в потрібній кількості в найкоротші строки 
2. Тривалість збереження листкового покриву – підтримання збереженості та здоров’я листків до жнив.

Формування листкового покриву пшениці

Формування листків починається з висіву зерна в нормованій кількості, необхідній для отримання заданої густоти рослин. Норма висіву визначається схожістю, станом ґрунту, строком посіву та очікуваними втратами при збиранні. Після оцінки цих характеристик рекомендується зробити аналіз ґрунту на кислотність і рівень запасів поживних речовин, та вжити відповідних заходів при необхідності. Якщо рівень кислотності ґрунту не є оптимальним (6-6,5), засвоєння поживних речовин порушується через обмінні процеси, що відбуваються в ґрунті. При виявленні нестачі будь-якого поживного елемента, його необхідно внести з добривами.

Після появи двох-трьох листків розвиток рослин безпосередньо залежить від рівня запасів основних поживних елементів у ґрунті, особливо фосфору та азоту. Що стосується мікроелементів, то найбільш важливими і необхідними в цей період є марганець і цинк. В перші 50-60 днів активного росту рослин визначається потенційно можливий урожай і його основні компоненти, такі як: кількість листя, кількість колосків і кількість зерен. Проростання насіння та вкорінення залежить від температури і вологості.

Якщо посів озимої пшениці відкладається на пізніший термін, то збільшується тривалість часу до появи листків, уповільнюючи, таким чином, розвиток листкового покриву. На цьому етапі необхідно проводити підживлення добривами, особливо азотними і фосфорними, для прискорення темпів зросту рослин і збільшення розміру листя.

Після сходів рослини переходять у фазу кущіння і далі в фазу розвитку листкового покриву. В результаті підвищується індекс зеленої площі (ІЗП) (Зелена площа : Площа ґрунту)за рахунок формування листкового покриву, що вловлює сонячне світло. Саме протягом цієї фази рослини піддаються яровизації, яка поряд з довжиною світлового дня (фотоперіодом) необхідна для просування розвитку культури на наступну стадію формування, відому як фаза активного росту.

Стебла рослин починають розпрямлятися і рости, формуючи, зрештою, листковий покрив, що в 6-7 разів перевищує площу зайнятого під посівом поля (ІЗП 6-7). Протягом цього важливого періоду засвоєння рослинами поживних речовин досягає піку, тому потреби рослин повинні бути задоволені.

У програму живлення необхідно включити неодноразове внесення добрив, а також листкове підживлення для забезпечення найвищих показників ефективності використання поживних елементів на одиницю продукції. Коли останній, прапорцевий листок, повністю розгортається, формування листя вважається завершеним. З цього моменту всю увагу необхідно направити на забезпечення збереженості листків, які є «джерелом» продуктів фотосинтезу, необхідних для наливу зерна. Таким чином, від тривалості збереження листя залежить кінцева врожайність і якість зерна. На цьому етапі кількість продуктивних пагонів має становити від 400 до 600/м2.

Тривалість збереження листкового покриву

На кінцевий показник врожайності (кількість зерен/м2) впливають безліч факторів, включаючи погоду, ураженість хворобами і забезпеченість незамінними поживними речовинами. Останній фактор, а саме достатній рівень міді і бору, відіграє особливу роль у формуванні колосся з приблизно 50 зернами в кожному колосі. Однак такий урожай можливий тільки у разі наявності достатніх запасів вуглеводів в стеблі, отриманих при формуванні листя, а також в результаті збереження зеленого листкового покриву і його участі в процесі фотосинтезу протягом фази наливу зерна.

Хлорофіл – це дуже важливий компонент зелених листків рослини, що відіграє основну роль в процесах фотосинтезу. Він містить такі незамінні елементи, як азот і магній.

Недостатній фотосинтез протягом перших двох-трьох тижнів формування зерна може негативно позначитися на кількості клітин і потенційній вазі кожного зерна. Нестача азоту у прапорцевому листку призводить до загибелі квіточок (зав'язей зерен). Налив зерна залежить від кількості всіх зерен у колосі і від «джерела» (тобто продуктів фотосинтезу і запасів поживних речовин). Якщо «джерело» не в змозі задовольнити потреби всіх зерен в колосі, наприклад, через пізню посуху або захворювання рослин, останні будуть недостатньо виповнені, або ж після дозрівання можуть виявитися висохлими. 

Одним з факторів наливу зерна є здатність до переміщення запасів поживних речовин з стебла в зерна. Цей процес вимагає певних витрат енергії, яку рослина отримує з аденозинтрифосфату (АТФ), або молекули з високим вмістом фосфатів.

Загальні агрономічні принципи

1. Ґрунт, підготовлений для посіву, повинен бути добре структурованим для ефективного забезпечення рослин поживними речовинами з ґрунтових запасів. 
2. Необхідно проводити коригування кислотності ґрунту. Підвищена кислотність негативно впливає на родючість ґрунту. 
3. Рекомендується удобрювати ґрунт основними поживними елементами і мікроелементами (особливо такими, як азот, калій, фосфор, марганець, цинк і мідь) для стимулювання темпів росту і розвитку рослин. 
4. Розробіть програму живлення рослин, яка допоможе вчасно звернути увагу і вжити заходів щодо задоволення потреб культури при нестачі поживних елементів у ґрунті, а також розрахувати норми і терміни внесення добрив в період формування листя. 
5. Контролюйте розвиток рослин, звертаючи увагу на потребу в поживних речовинах, дефіцит яких може згубно вплинути на тривалість збереження листкового покриву і формування зерен. 
6. Необхідно враховувати вимоги кінцевого споживача до якості зерна, і, відповідно, коригувати програму живлення рослин при необхідності. 

Скористайтеся запропонованими засобами та сервісами від компанії Yara для ефективного управління програмою живлення і отримання максимального прибутку.