Типи зерняткових

Яблука

Яблуні - найважливіші плодові культури, що вирощуються в регіонах з помірним кліматом. Більшість з них продаються свіжими для їжі, хоча щорічно виробляється приблизно 600 000 т концентрату яблучного соку, а в меншому обсязі плоди використовуються для виробництва сидру, сушених яблук, пюре та ін. 

Температура є вирішальним фактором у вирощуванні яблук таких сортів, як Голден Делішес, Ред Делішес, Фуджі, Бреберн та Айдаред, які вимагають більш високих температур та добре вирощуються в теплому кліматі. Як правило, плоди, вирощені у кліматі з теплими днями/прохолодними ночами та високою інтенсивністю світла, мають найвищу якість (колір та смак).

Серед доступних сотень сортів яблук сьогодні переважають п'ять у світовому виробництві: Фуджі, Голден Делішес, Делішес, Гренні Сміт та Гала. В основному, яблука можна розділити на три групи за періодом збору врожаю: літні, осінні та зимові. 

На сьогодні зимові яблука представлені найбільшою групою, їх можна зберігати довше, ніж осінні сорти (наприклад, Алкмене, Голдпармен, Ямба) та літні (наприклад, Діскавері та Кларапфель), які слід споживати відразу після збору врожаю.

Груші

Існує два основні типи груш: європейська та азіатська. 

Європейська груша (Pyrus communi) споживається здебільшого у свіжому вигляді, хоча до 40% світового врожаю консервуються, сушаться або продають у вигляді соків. Європейські груші, як правило, солодші й м'якші за азіатські. 

Груша Бартлет або Вільямс, мабуть, найбільше вирощується в світі. Це літній сорт. Інші важливі європейські сорти - Анжу, Боск, Коміс, Харді та Вінтер Нейлс. Це всі зимові сорти, оскільки збираються восени і продаються в зимові місяці. Зимові груші, як правило, мають довший термін зберігання, ніж літні, тому їх можна зберігати протягом тривалого періоду.

Азіатську грушу (Pyrus pyrifolia, P. bretschneideri або P. ussuriensis) часто називають «наші» або «яблучною грушою». Її в основному продають свіжою. Ці сорти абсолютно відрізняються від європейських і походять зі Східної Азії, Китаю, Японії та Кореї, що досі є центрами їх вирощування.

Наші - популярний фрукт в більшості азіатських культур. Він характеризується надзвичайною соковитістю, хрусткістю і залишається твердим навіть в стиглому стані. У порівнянні з європейськими грушами вони мають досить м'який смак. Їх споживають, щоб більше втамувати спрагу, а не голод. Вимоги до охолодження є нижчими в порівнянні з європейськими грушами: 600-900 годин для японських сортів і навіть коротший період для китайських. Нідзиссейкі (20th Century), Хосу, Косуї та Шінсейкі (New Century) є першими чотирма сортами, вирощеними з комерційною метою.