Агрономічні принципи вирощування зерняткових

Існує велика кількість агрономічних чинників, які можуть впливати на кількість та якість урожаю плодових дерев. Виробник може контролювати більшість із них за допомогою різних методів вирощування за певних кліматичних умов та типів ґрунту.

Підщепа

Вибір підщепи визначає розмір дерева та ефективність засвоєння ним поживних речовин. Оптимальна щільність посадки залежить від підщепи, сорту та стратегії обрізки. 

Існує чотири загальні категорії: сильнорослі, середньорослі, напівкарликові та карликові. Більшість сучасних сортів вирощують на карликових або напівкарликових підщепах. Хоч показник врожайності такого дерева є більш низьким, дерева меншого розміру приносять більше врожаю на гектар та досягають максимальної продуктивності на більш ранній стадії. Їх легше обрізати, обприскувати та управляти вирощуванням. 

Вибір підщепи має також відповідати типу ґрунту (рН, структура, вологість) та іншим місцевим умовам (морозостійкість, стійкість до шкідників, хвороб і т.д.). Карликові дерева плодоносять рано - на другий рік після посадки, як правило. Середньорослі та сильнорослі дерева – на 4-7 рік.

Для яблук домінуючими підщепами є типи Malling (серія M і MM). Найбільш поширеними напівкарликовими підщепами є MM106, MM111 і M7. Найбільш поширені карликові підщепи - М9 і М26, проте, вони вимагають опори. А також сприйнятливі до бактеріального опіку, тому не підходять для будь-яких ситуацій.

Для груш використовують різні підщепи. В Європі для вирощування карликових та напівкарликових дерев зазвичай надають перевагу айвовим підщепам (сорти A, Adams, C). Однак ці підщепи чутливі до сили вітру, впливу низької температури, бактеріального опіку та сумісності з прищепою. Нещодавно виведені клони OH x F є зимостійкими, міцними та резистентними до бактеріального опіку. В залежності від клону, що використовується, розмір дерева може бути від карликового до сильнорослого.

Підщепи, що прищеплюються в полі

Системи фруктових садів

Для яблунь та груш використовують широкий асортимент систем посадки. Зазвичай на меті мають вирощування дерев, що дають ранній рясний врожай вищого ґатунку. Також важливими факторами є зручність збирання та управління. Сучасні системи передбачають вирощування садів з більшою щільністю, ніж це було в минулі роки. Сьогодні нормальна щільність коливається від 1000 до 6000 дерев/га, а 50 років тому загальноприйнятою практико було вирощування з щільністю 70-100 дерев/га.

На більш врожайних родючих ґрунтах та ділянках фермери можуть висаджувати до 10 000 дерев/га і очікувати урожайність 60 т/га.

Крони дерев формують, задаючи чотири базових форми: сферична, конічна, плоска, або Y, A та V-подібна.

Сферичні форми найчастіше використовувалися в традиційних садах Європи та Північної Америки. Вони в найбільшій мірі дозволяють розвинути природну форму дерева.

Конічні форми зараз більш розповсюджені. Вони забезпечують краще проникнення світла, обмежуючи ширину верхньої частини дерева. Такі форми вимагають менше зусиль для роботи з головними та другорядними гілками.

Плоскі форми все частіше зустрічаються у садах з високою щільністю, щоб покращити ріст, підвищити врожайність та полегшити збір врожаю.

V-подібні або кутові крони на Татурі або інших шпалерах також сприяють доброму проникненню світла та найбільш ефективному вирівнюванню дерев. Вони дають дуже високу врожайність в зрілому віці та дозволяють фермерам ефективніше вирощувати дерева проходами.

Маніпуляції з деревами

Нещодавно висаджені дерева слід обов'язково обрізати. В повному циклі вирощування обрізка та проріджування плодових дерев необхідні, щоб створити оптимальне співвідношення листя до квітів/плодів, а також забезпечити проникнення світла та циркуляцію повітря, щоб поліпшити якість та розмір останніх. Обрізка також допомагає забезпечити надходження оптимальної кількості води та поживних речовин до оптимально розташованих дерев. 

Основна обрізка, як правило, здійснюється наприкінці зими, коли дерева знаходяться в стані спокою. Обрізка в літній час дозволяє видалити слабкі пагони та забезпечити краще проникнення світла через рясну крону.

Як правило, обрізати дерево краще потроху і часто, ніж дуже сильно за одну обрізку. Така радикальна дія призводить до сильного вегетативного росту, який сприяє інтенсивній втраті поживних речовин і води, що впливає на якість плоду та диференціювання бруньок.

На кожній бруньці в яблуні розцвітають п'ять-шість квіток, а на грушах – 7-8 квіток на бруньку. Якщо всім їм дозволили дозрівати, розмір плодів буде дуже малим, а дерево не отримає достатньо живлення. Воно не буде цвісти наступного року. Тому дерево проріджують, залишаючи приблизно один плід на 3-5 бруньок.

Захист культури

Вирощування якісних плодів вимагає ефективного контролю над хворобами, шкідниками та бур'янами. Багато патогенів (грибки, бактерії, віруси та нематоди) шкодять фруктовим деревам. Хвороби можуть безпосередньо зіпсувати плід, роблячи його непривабливим або непридатним для їжі, а також послабити дерево, пошкодивши або потрапивши в листя, стовбур і гілки. 

Найбільш поширені захворювання - іржа, парша, різноманітна гниль і бактеріальний опік. Бактеріальний опік - чинник, що найбільше обмежує врожайність європейської груші. Понад 50 видів комах шкодять яблуневим та грушевим деревам, листю або плодам.

Найнебезпечнішими є ті шкідники, що безпосередньо пошкоджують плід. До них належать: личинка яблуневої мухи (фріксотрикс) і різноманітні типи гусениць, такі як листовійки, фруктові хробаки, плодожерка яблунева, плодовий довгоносик і попелиця рожева яблунева. Комахи та кліщі, наприклад, попелиці, гусениці, червці, павутинні кліщі та мінери харчуються листям або гілками, ослаблюють дерева і обмежують ріст, а також цвітіння та зав'язування плоду. 

В деяких країнах, наприклад, Китаї, плоди закривають пакетами на дереві через 45 днів після опадання пелюсток, щоб фізично мінімізувати потрапляння шкідників та хвороб та попередити подальше пошкодження. Найчастіше пестициди застосовуються регулярно протягом всього вегетаційного періоду, за потребою.

Збирання врожаю

Плоди потрібно зібрати до настання повної стиглості, але після того, як вступили в стадію дозрівання. Це залежить від сорту, оскільки різні плоди часто дозрівають у різний час протягом трьох місяців. Коли фрукт дозріває, крохмаль перетворюється на цукор, а аромат і смак стають глибшими. Незрілі плоди мають крохмальний смак, нерозвинений аромат, вони тверді та хрусткі, якщо їх розрізати. Зрілі плоди міцні, але неважкі.

В кожній країні розроблено свої місцеві стандартні процедури визначення часу, коли слід збирати яблука та груші. Було розраховано різні показники, однак через те, що кожного року фіксуються численні варіації параметрів якості, для визначення найкращої дати збору врожаю потрібен значний практичний досвід.

Зберігання

Відповідні умови зберігання є життєво необхідними для збереження належної якості та тривалого терміну лежкості. Фрукти потрібно збирати з мінімальною кількістю вм'ятин, швидко охолоджувати і зберігати в умовах регульованого клімату, щоб уникнути подальших фізіологічних змін плоду. Щоб мінімізувати втрату вологи плодами, слід підтримувати високий рівень відносної вологості (90-95%). Регульований клімат зі зниженим рівнем кисню та більшим вмістом діоксиду вуглецю знижує метаболізм і ризик порушення внутрішньої цілісності плодів. 

Яблука, що дозрівають раніше (літні та осінні), під час зберігання виробляють більше етилену в зберіганні і більш схильні до пошкодження, ніж сорти, що дозрівають пізніше (зимові). Таким чином, вони мають меншу лежкість.