Мінімізація проявів побурінь м’якоті зерняткових

Побуріння м’якоті фруктових плодів з'являється в результаті розриву внутрішніх тканин, що спричиняється окисленням соку.

У важких випадках тканини стають рихлими. Причиною може бути інтенсивний розвиток водянистості сердечка, занадто низькі температури при зберіганні, а також дефіцит бору і фосфору. Ефективне живлення може сприяти мінімізації появи побуріння м’якоті в плодах.

Вплив живлення на прояви побуріння м’якоті плодів

Фосфор

Фосфор зменшує ризик появи побуріння м’якоті плодів. В разі його необмеженого застосування в плодах зменшується внутрішній розрив клітинних стінок, а побуріння м’якоті при низьких температурах мінімізуються.

Випробуваннями доведено, що фосфор поліпшує здатність яблук до довготривалого зберігання і зменшує появу розладів під час зберігання, таких як побуріння м’якоті та водянистість сердечка.

Кальцій

Недостатній вміст кальцію підвищує ризик побуріння м’якоті плодів. Його ґрунтове внесення є важливим заходом, яке слід доповнювати позакореневими обприскуваннями. Чим більша кількість внесень, тим краще. Плід отримує більше кальцію, через що покращується його здоров'я та якість.

Бор

Надлишковий вміст бору підвищує ризик появи побуріння м’якоті плодів.