Покращення твердості томатів та збільшення терміну їх зберігання

Тверді свіжі томати є більш стійкими до пошкоджень та мають більш тривалий термін зберігання.

Високий рівень кальцію в клітинних стінках підвищує твердість плодів, що у свою чергу змінює особливості їх перевезення та зберігання. У випадку, коли томати використовуються для консервування, вони повинні мати товсту та міцну стінку для збереження своєї форми під час приготування.  Плодоніжка також повинна із легкістю видалятися.

Твердість плодів знижується в міру їх дозрівання. Використання кальцію сприяє зниженню деградації пектину, підтримуючи цілісність пектинової речовини та зберігаючи при цьому міцність клітинної стінки. Твердість томатів перевіряється за допомогою методів здавлювання та розрізання. Томати вважаються твердими коли їх рівень перевищує 75% (Дюрофель), середньої твердості коли рівень складає від 60 до 70 % (Дюрофель), а м'якими коли цей рівень не перевищує 60% (Дюрофель).

Вплив живлення на твердість томатів

Азот

Надмірне використання азотних добрив знижує якість та зменшує термін зберігання томатів. Додавання нітратних добрив (нітрат кальцію, нітрат калію) збільшують твердість та покращують товарний вигляд плодів.

table 1

Кальцій

Кальцій необхідний для підтримки структури та якості плодів. Додавання відповідної кількості цього елементу покращує твердість томатів.

table 2

Бор

Бор запобігає появі тріщин та збільшує термін зберігання плодів томатів. Поява тріщин на плодах призводить до втрати вологи та збільшує їх сприйнятливість до збудників різних хвороб.

table 3