Живлення соняшнику

На ріст, розвиток і врожай соняшника різні поживні речовини впливають по-різному.

Азотзасвоюється від початку росту й розвитку рослини. До утворення квіток він накопичується здебільшого в листі та стеблах, а згодом – у кошиках. Основне засвоювання азоту закінчується до цвітіння, після чого триває його переміщення по рослині у формі амінокислот. Якщо рослини достатньо забезпечені азотом, то закладається більша кількість квіток, після цвітіння листя повільніше старіє, насіння отримує більший резерв протеїну. Але кількість внесених азотних добрив не повинна перевищувати 50–80 кг (інколи 70–100 кг) азоту на гектар. Для гарного розвитку листя соняшника потрібні нітрати, тому не слід застосовувати хлоровмісні добрива, які перешкоджають засвоєнню нітратів.

Фосфор поглинається соняшником в період від сходів до цвітіння. Під час формування кошиків і до кінця цвітіння рослини соняшнику поглинають 60-70% фосфору від його загальної потреби. Протягом дозрівання насіння в ньому накопичується основна маса азоту та фосфору. Він сприяє могутнішому розвитку кореневої системи, закладенню репродуктивних органів з більшим числом зародкових квіток у кошику, прискорює розвиток рослин, підвищує стійкість до посухи. Азотні та фосфорні добрива за механізмом своєї дії доповнюють одне одного.

Калій засвоюється від початку формування кошика до дозрівання насіння.  Близько 75% калію накопичується в вегетативних органах та 25% в насінні. Соняшник дуже калієфільна культура і і може засвоювати його навіть з важкодоступних сполук. На ґрунтах з низьким вмістом калію урожайність соняшнику прямо залежить від внесення калійних добрив.

Після закінчення цвітіння спостерігається зменшення засвоєння поживних речовин, оскільки вони починають рухатися від вегетативних частин рослини до генеративних. Від появи сходів і до початку формування кошиків потрібне помірне азотне та калійне живлення та посилене – фосфорне.

Під час удобрення соняшника варто брати до уваги магній, дефіцит якого знижує масу тисячі насінин. Але оскільки калій та магній є антагоністами, і надлишок одного елемента може перешкоджати засвоєнню іншого, варто пильнувати їх правильне співвідношення.

На ґрунтах, бідних на сірку, потрібно планувати внесення цього елементу. Адже потреба соняшника в сірці втричі більша, ніж у зернових, і становить майже 50% потреби ріпаку. Оскільки соняшник культура з глибоко проникаючою кореневою системою, а ґрунтові води часто мають достатню кількість сульфатів, то дефіцит сірки може проявлятися на початкових стадіях росту та розвитку. Найкращим прогнозом нестачі цього елементу може бути моніторинг опадів протягом осені, зими, весни та перед посівом. Чим більша кількість опадів випала – тим сильніший дефіцит. Найчастіше нестачу сірки спостерігають на суглинках та брилистих ґрунтах. Якщо передбачається дефіцит цього елементу, то варто вносити його у кількості 4,5 кг у вигляді сульфату чи тіосульфату перед посівом або по сходах перед початком бутонізації. Не рекомендовано вносити під соняшник елементарну сірку, а також тіосульфати при посіві. Сірка це весняне добриво, тому його внесення восени не рекомендоване, внаслідок можливого вимивання.

Для соняшника найбільше значення серед мікроелементів має бор. Основна кількість цього елементу засвоюється рослинами у фазу 5 листків і до появи квіток. В надто посушливих умовах, а також при поганій структурі ґрунту та ущільненнях може проявлятися дефіцит бору. Для забезпечення бором краще використовувати добрива, в яких він знаходиться в органічній формі з моноетаноламіном. В такій формі він значно швидше засвоюється та є нетоксичним для рослин.

Якщо обирати між весняним та осіннім удобренням варто надати перевагу весняному. Оскільки діючі речовини добрив будуть більш доступні для рослин. У випадку вибору між внесенням в передпосівну культивацію та внесенням в рядок, варто обрати останнє. Бажано при посіві вносити комплексні добрива, орієнтуючись на вміст в них фосфору із розрахунку 15кг його діючої речовини на 1га.

Варто пам’ятати, що при наявності вологи ґрунті, внесенні добрив в прикореневу зону, різні гібриди та сорти соняшнику будуть давати різну прибавку до врожаю, оскільки мають різні генетичні особливості.

Таблиця 1. Винос та співвідношення елементів живлення залежно від фази росту рослин соняшнику.

Джерело: Yongzhen Lei