Підвищення врожайності полуниці - азот

Рослини потребують азот для росту, оскільки він є одним з головних будівельних блоків білків.

Він відіграє важливу роль при виробництві біомаси, максимізуючи фотосинтетичну асиміляцію, що призводить до високої врожайності полуниці.

У періоди активного росту листя, якому бракує азоту, залишається малим і стає блідо-зеленим або жовтими. Однак надмірна кількість азоту може призвести до занадто великої площі листя, порушуючи рівновагу з іншими частинами рослини, а також до надмірної великої кількості паростків та браку квітів. Полуниця досить чутлива до надмірного вмісту N, тому внесення азоту потребує ретельного моніторингу та збалансування з іншими поживними речовинами. Загальний показник необхідного N різниться в залежності від різноманітності та системи вирощування.

Час застосування N також має велике значення, тому програми мають коригуватись, щоб забезпечити достатній ріст листя та міцність фруктових плодів, не створюючи проблем під час наливу плодів та збирання врожаю. Для полуниці, що вирощується на полі, це означатиме зосередження на внесенні азоту восени та на початку весни - для зміцнення і побудови рослин, а також покращення формування плодів.

Таке внесення N має бути збалансованим, з оглядом на викид N від будь-якої органічної речовини, доданої до ґрунту під час підготовки до посадки полуниці.

Підвищення врожайності восени та навесні за рахунок додавання азоту

Показники споживання свідчать про те, що на тону фруктів потрібно приблизно 3-3,5 кг азоту.

Поглинання азоту зростає на вегетативній стадії та досягає піку безпосередньо перед початком дозрівання плоду.

Багаторічні системи можуть використовувати запаси N, що знаходяться у кроні та корінні, протягом 2-3 років зростання в результаті ремобілізації навесні. Таким чином, однорічні системи зазвичай вимагають і, в результаті, отримують більшу кількість N, ніж багаторічні системи. Якщо покладатись лише на внесення азоту восени, це не забезпечить максимальних результатів навесні. Застосування N навесні є дуже важливим для максимізації врожайності, але це не може забезпечити необхідного живлення, якщо внесення добрива восени було недостатнім.

У системах підготовки ґрунту рекомендується розподілене застосування N, зважаючи на культуру з неглибоким корінням, часто вирощену на світлі та ґрунтах, схильних до вилуговування. Азот краще засвоюється при внесенні через фертигацію у порівнянні з розкидним внесенням. Узгоджена низька доза N, внесена через фертигацію, набагато ефективніша, ніж розкидання однією дози N.