Картопля має мичкувату кореневу систему. Розміщується в ґрунті відносно неглибоко, приблизно на глибині 60 см від поверхні. Тому при порівнянні із зерновими культурами, коренева система яких розміщена на глибині 1 м, у картоплі мілке коріння. Як результат, картопля часто не здатна використовувати поживні речовини та вологу, які розміщені в глибині ґрунту.
Як правило, коріння у картоплі утворюються при температурі ґрунту не нижче 10-35˚C та активно розвиваються при температурі ґрунту 15-20˚C. Ріст листкового апарату (картоплиння) відбувається при температурі 7-30˚C, але найбільш сприятливою для його росту температурою буде 20-25˚C.
Цей температурний діапазон вважається оптимальним, оскільки при ньому відбувається ріст столонів.
Бульба картоплі - це потовщена частина підземного стебла-столону. На утворення бульб картоплі впливають довжина світлового дня та гормони росту, які формуються в результаті скорочення тривалості світлового дня. Чим нижче температура ґрунту, тим швидше відбувається утворення бульб і тим більша кількість бульб формується. Найбільш сприятливою температурою для початку утворення бульб буде 15-20˚C.
За таких умов у рослин картоплі присутні короткі столони та пагони. Чим довша тривалість світлового дня, тим менший розмір бульби і тим довший його столон та пагін. Низький рівень вмісту азоту та високий рівень сахарози в рослинах сприяють утворенню більшої кількості бульб. Після утворення бульб картоплі вони починають швидко рости, досягаючи в умовах помірного клімату максимальної швидкості до 1400 кг/га/день.
Пізні сорти картоплі також чутливі до тривалості світлового дня або до впливу високих температур.
Завдяки висадженню попередньо пророщуваних бульб можна значно підвищити урожай картоплі. Така реакція та її вплив на зростання урожайності напряму пов'язана з такою характеристикою, як фізіологічний вік бульб при посадці.
Ключовим фактором контролю за витримуванням насіння перед його висадженням в ґрунт є температура зберігання насіння. Підвищення температури вище 4˚С сприяє виведенню культури зі стану спокою та початку росту її пагонів. Тривалість витримування бульби перед висадженням визначається сукупною сумою температур (вище порогової) за період, починаючи від дня виводу культури із спокою.
Різні сорти картоплі відрізняються сумою температур (вище порогової) за період, необхідний для досягнення бульбою оптимальної тривалості витримування перед висадженням. Більш тривалий період пророщування доцільно витримувати для бульб ранніх сортів або при короткому вегетаційного періоду. Якщо бульби витримувались короткий період часу, то їх доцільно висаджувати на тривалий вегетаційний період або у випадку підтримки темпів росту картоплі для отримання максимально стійкої урожайності картоплі.
При висаджуванні пророщених бульб в ґрунт необхідно контролювати кількість пророслих вічок та довжину паростків (вони не повинні бути довшими за 2 см), забезпечити оптимальні умови росту рослинам, розташовуючи бульби на достатній відстані одна від одної, та гарантувати мінімальне пошкодження пророщених бульб при їх висадженні в ґрунт.
Картоплю вирощують на різних ґрунтах - від піщаних до суглинків, які мають різну водоутримуючу здатність (вологоємність). Для вирощування картоплі оптимально підходить добре структурований ґрунт із дренажем, який забезпечує належну аерацію кореневої системи, повноцінний розвиток бульб та мінімальний ризик зараження коренів чорною гниллю.
Для картоплі найкраще підходять ґрунти із рівнем рН від 5,5 до 7,0 та низькою засоленістю. Однак, на практиці картопля вирощується також на ґрунтах із рівнем рН від 4,5 до 8,5, для яких характерний різний вміст окремих поживних речовин. Такі екстремальні значення рівня рН ґрунту необхідно по можливості скоригувати.
При низьких значеннях рівня рН на картоплю можуть впливати токсичні іони алюмінію та інших важких металів, в ній також обмежується споживання фосфору (P) чи молібдену (Mo).
При рівні рН вище 7,5 в картоплі може скоротитися вміст поживних речовин, зокрема фосфору та інших мікроелементів - навіть за наявності значного вмісту цих елементів у ґрунті. Низький рівень рН ґрунту можна підвищити за рахунок вапнування, однак при цьому слід переконатися, що вапно вноситься мінімум за 6 місяців до садіння картоплі. При вирощуванні картоплі в ґрунті із високим рівнем pH вона стає більш вразлива до зараження паршею звичайною.
Картоплю часто висаджують на грядах або гребенях, завдяки чому забезпечується добрий дренаж та покращений газообмін в ґрунті, що сприяє посиленому росту культур. У більш холодних ґрунтах підгортання підвищує температуру ґрунту, що забезпечує швидку схожість та ранній ріст.
Мінеральні добрива потрапляють до ґрунту навколо бульби при ґрунтовому внесенні одночасно із нарізанням гребеня. Завдяки формуванню високих об’ємних гребенів досягається максимальне охоплення розвинутих бульб, коли утворюються плоди правильної форми та однакового розміру, при більш низькому ризику їх пошкодження та позеленіння.
Коливання вологості у верхньому шарі ґрунту стане причиною нерівномірного росту та деформації бульб, а також появи тріщин. Зміна рівня вологості ґрунту навіть на 10% може бути критичним для картоплі. З цієї причини при використанні систем крапельного зрошення крапельну стрічку необхідно розміщувати на верхній частині гребеня.
Для забезпечення максимально ефективного використання води також має велике значення можливість вплинути на утворення кірки на поверхні ґрунту. В умовах високих температур сільгоспвиробникам слід забезпечити швидке руйнування кірки для мінімізації втрат води в результаті випаровування з поверхні грунту.
Псороптоз картоплі
Надлишкова волога сприяє розвитку Lenticel
Надлишкова волога може призвести до розщеплення бульб
Альтернаріоз, як правило, вражає ранні сорти картоплі, поширюючись від листя до молодих бульб. Це може призвести до практично повної дефоліації рослин, однак завдяки правильному догляду рослини картоплі залишаються стійкими до зараження хворобами. Фітофтороз розвивається, як правило, в прохолодних вологих умовах, а при відсутності своєчасного контролю швидко поширюється на бульби, спричиняючи значне їх потемніння та утворення гнилі.
Цілий ряд вірусів картопляної мозаїки також впливає на ріст листя рослин та приводить до втрат урожайності картоплі. Контроль за популяцією попелиці або інших переносників дозволяє звести до мінімуму обсяги пошкоджень. Крім того, значної шкоди рослинам картоплі можуть нанести різні вільноживучі та/або картопляні цистоутворюючі нематоди. У деяких країнах для зменшення втрат урожаю картоплі застосовується тривала сівозміна.
