Агрономічні принципи

Після появи сходів кожна стадія розвитку визначається появою останнього верхнього листка у якого буде видно язичок. Десь приблизно із стадії V6 почнеться відмирання та обпадання нижніх листків кукурудзи, тому дуже важливо саме на цій стадії визначити кількість стеблових вузлів. На ранніх фазах розвитку рослини її ріст напряму залежить від розміру листків та кореневої системи. Раннє формування листкової маси також впливає на об'єм формування зерна.

Тому на цей час в ґрунті вже повинні бути доступними всі поживні речовини, інакше поганий ріст рослин призведе до зменшення урожайності. Стадія V6 є критичною стадією росту з точки зору підживлення культури. В цей період листки знаходяться над поверхнею ґрунту і починається швидке подовження стебла.

Вимоги до температури

Культура найкраще росте, якщо температура повітря у літні місяці знаходиться в межах 21-27˚C.  При температурі вище 32 ˚С ріст та розвиток культури уповільнюється, внаслідок чого урожайність падає.

Ґрунт має бути достатньо теплим, щоб забезпечити добру схожість із невеликими затримками росту. Мінімальна температура для проростання насіння становить 10˚С, а при температурі ґрунту в 16-18˚C кукурудза, як правило, сходить протягом тижня після посіву. Кукурудза не переносить перезволоження ґрунту і потребує гарного дренажу, особливо в регіонах із помірним кліматом та на більш важких ґрунтах.У холодних умовах поява сходів затримується і часто спостерігається погана доступність поживних речовин, особливо фосфору та цинку.

У більшості країн кукурудзу висівають навесні. Залежно від конкретних ґрунтово-кліматичних умов вирощування вегетаційний період складає 60 - 180 днів після появи сходів. Мороз не завдає шкоди молодим рослинам, коли точка росту все ще залишається нижче поверхні ґрунту, поки рослина не досягне стадії V5 (близько 25-30 см у висоту). Ушкодження та відмирання тканин листя вище точки росту має лише невеликий вплив на кукурудзу та її урожайність на цих ранніх стадіях.

Вимоги до вологи

В залежності від ґрунтово-кліматичних умов вирощування кукурудза використовує 400-1200 мм води протягом вегетаційного періоду. Африканські дослідження показують, що при річних опадах до 300 мм урожайність обмежується приблизно на 40-60% від загального потенціалу врожаю. Нестача вологи перед викиданням волотей може призвести до зниження врожаю на 10-40%; недостатня кількість води між стадіями викидання волотей та молочною стиглістю може спричинити вищу втрату врожаю на 20-50%; і погане водопостачання від стадії молочна стиглість до зрілості може знизити врожайність на 10-35%.

Кукурудза має добре розгалужену кореневу систему, основна частина якої знаходяться на глибині ґрунту 70 см. Вона також має корону додаткових коренів, які розвиваються з стеблових вузлів. Які утворюють над землею повітряні корені після викидання волоті. Ці товсті, "опорні" корінці служать для підтримки рослини, а також поглинання поживних речовин.

Сівозміна

Хоча кукурудзу і можна висівати безперервно, однак її сівозміна з іншими зерновими культурами допомагає збільшити урожайність за рахунок зниження проявів захворювань, скорочення пошкоджень шкідниками та засмічення бур'янами. А завдяки таким попередникам, як наприклад, бобові, може скоротитись потреба в азотних добривах.

Генетично модифіковані, стійкі до гліфосатів сорти, які не вимагають міжрядного обробітку для боротьби з бур'янами, також допомагають мінімізувати прояви ерозії.

Ще однією ключовою проблемою, пов'язаною з технологіями no-till, striptill та twin-row, є потенціал для поживних речовин, головним чином фосфору та калію, що розташовуються близько до рядів посіву, щоб їх стратифікувати та концентрувати там. Це стає великою проблемою, коли кукурудзу висівають на тому ж місці і в тому ж напрямку щороку.

Ця стратифікація може призвести до появи смуг високої та низької родючості при вирощуванні наступної культури. За даними досліджень США відмінності концентрацій поживних речовин у ґрунті між рядами різняться на цілих 32% для фосфору та 42% для калію.

Тваринні добрива

Тваринний гній та гнійна рідота забезпечують рослини цінними поживними речовинами, одночасно збільшуючи кількість органічних речовин у ґрунті. При плануванні програми живлення для зернових культур важливо також врахувати залишкову поживність ґрунтів. Важливим є усунення дефіциту поживних речовин і досліди підтверджують гарну реакцію рослин на внесені добрива при одночасному застосуванні гною.

Сівба

Як правило, кукурудза висівається рядковим способом, на глибину до 3-5 см, відстань між рядами регулюється в залежності від наявного збирального обладнання та місцевих уподобань, а також від типу кукурудзи чи сфери її кінцевого використання. 

При вирощуванні зернової кукурудзи міжряддя зазвичай становить від 50 до 210 см. При близькій відстані міжрядь рослина використовує більшу кількість вологи, поживних речовин та світла. Це також один з видів боротьби з бур’янами, оскільки рослини швидше змикають міжряддя.

У більш посушливих регіонах густота посіву зернової кукурудзи може становити до 25 000 рослин/га, а у вологих, тропічних регіонах ця густота може перевищувати 75 000 рослин/га.

Для регіонів із помірним кліматом щільність висівання кормової кукурудзи зазвичай становить від 90 000 до 110 000 насінин/га.

Найкращі врожаї збираються на полях із хорошим сонячним освітленням та розміщені на невеликій висоті над рівнем моря. 

Дозрівання

Зернову кукурудзу збирають, коли вологість зерна досягла певного рівня. Після цього культуру можна залишити в полі та зібрати вже згодом. 

У деяких випадках, а особливо у більш помірному кліматі, зібране зерно перед зберіганням слід висушити до рівня вологості 15% або ще нижче, для зменшення утворення мікотоксинів, таких як афлатоксин.

Збирання

Ідеальний час для збору кукурудзи на силос настає при 28-35% сухої речовини або коли зерно досягає стадії середньої молочної стиглості - при цих умовах забезпечується найкращий компроміс між кількістю та якістю силосу.

Подрібнення качанів кукурудзи

Подрібнення качанів є альтернативним способом збирання урожаю за допомогою комбайна із адаптованою жаткою для збирання зерна та частин качанів. Далі вся ця суміш перемелюється та завантажується для силосування. Завдяки цьому кукурудзу можна збирати раніше, додатково отримуючи високу калорійність кормів.