Використання оптимальних доз та час внесення добрив для ячменю

Правильні дози та час застосування добрив в посівах ячменю є важливим для досягнення найвищого рівня ефективності використання поживних речовин, що максимізує продуктивність врожаю, при мінімізації впливу на довкілля.

Азот

Внесення азотних добрив допомагає збільшити врожайність. Надмірне внесення азоту може спричинити вилягання культури та підвищення захворюваності посівів.

У ярого ячменю коротший період росту і зазвичай нижчий потенціал врожайності. Для нього потрібно дещо більше азоту, ніж для озимого.

Час внесення азоту також має велике значення для оптимізації кінцевого результату. Якщо вміст азоту у ґрунті низький, то його внесення при посіві може покращити вкорінення та врожайність в цілому.

Поглинання азоту на початку вегетації до фази 31 (ВВСН) буде відносно низьким і складатиме близько 1,2 кг азоту/га/добу, досягне піку на етапі 31-39 (ВВСН) - 3 кг азоту/га/добу. Після повного розвитку листкового покриву та появи колосків, потреба в азоті знову знизиться (39-59, ВВСН) приблизно до 1,8 кг азоту/га/добу.

На момент досягнення фази 59, культура накопичить приблизно 165 кг азоту/га. Цей показник у ярого ячменю становить близько 130 кг азоту/га. Після появи колосків, споживання азоту сильно знижується, оскільки рослина перерозподіляє азот у зерно, що формується.

Для ярого ячменю, раннє швидке укорінення має суттєве значення, тому як мінімум 60% необхідної кількості азоту треба вносити під час сівби. Коли рослина досягне етапу появи 3 листка, кількість азоту повинна бути збалансована.

Фосфор

Фосфор вважається другим з найважливіших поживних речовин (після азоту) в аспекті впливу на ріст та розвиток рослин.

Після появи у рослини 2-3 листочків, вона буде споживати фосфор із ґрунту для росту листкового покриву та пагонів. Доступність фосфору у ґрунті залежить від багатьох факторів, включаючи рівень рН, вологість та температуру ґрунту, а також наявність інших елементів, таких як: алюміній, залізо та кальцій.

З цієї причини необхідно забезпечити внесення легкодоступного фосфору, щоб не допустити його дефіциту на етапі раннього росту. При вирощуванні озимого ячменю необхідно взяти до уваги два важливих моменти. Спочатку під час раннього укорінення культури (фази 13-25, ВВСН), коли у неї швидко ростуть пагони і розвивається коріння, а потім на початку етапу весняного росту (фази 25 -30, ВВСН). У період з березня по травень, споживається 70% фосфору, тому необхідно застосовувати фосфорні добрива, щоб задовольнити цю потребу.

Дослідження показують, що внесення фосфору навесні сприяє підвищенню врожайності. Позакореневе живлення фосфором допомагає покращити ріст і розвиток восени та навесні. У випадку ярого ячменю, коли ґрунт ще холодний, що обмежує доступність фосфору, внесення фосфорних добрив допомагає уникнути сповільнення росту та розвитку.

Сірка

Сірка - це ще один критично важливий, яка потрібна ячменю для стабільного росту і розвитку пагонів. Будівельним матеріалом для росту рослини є амінокислоти, що містять сірку. Саме з них утворюються більшість рослинних білків.

Сірка погано переміщується у рослині, причому від цього перш за все страждають нові пагони. Щоб уникнути цієї проблеми, необхідно забезпечити постійну наявність сірки шляхом багаторазового її внесення, щоб задовольнити потребу рослини під час весняного піку. Крім того, тимчасовий дефіцит сірки можна подолати за допомогою позакореневого живлення.

Застосування сірковмісних добрив сприяє підвищенню врожайності.

Збалансоване живлення

Щоб забезпечити стабільно високу врожайність ячменю, необхідно забезпечити його збалансоване живлення протягом періоду максимальної потреби у поживних речовинах.

Збалансоване живлення також повинно включати внесення мікроелементів у правильний час та у правильній кількості.