Ріст і розвиток ячменю

Джерело: HGCA

Високої врожайності та якості ячменю можна досягти, лише якщо будуть докладені необхідні зусилля протягом ключових періодів росту і розвитку культури. В якості індикаторів хорошої врожайності та високої якості використовується кілька ключових показників росту та розвитку. Ячмінь як культура проходить три основні фази від сівби до збору врожаю.

Закладання

Протягом цього часу, формуються продуктивні пагони і коріння, розвивається листковий покрив. Наприкінці цієї фази формуються такі складові характеристики врожайності як кількість колосків та закладання зернин/м². Швидкість росту залежить від умов довкілля. У прохолодні похмурі дні він сповільнюється.

Швидкість укорінення залежить від зниження температури ґрунту (озимі культури) чи її підвищення (ярі культури).  Посіви наприкінці вересня чи на початку жовтня мають найкращі показники укорінення, а 50% схожості досягається на 15-20 день.

По мірі підвищення температури ґрунту, швидкість появи сходів зростає. Важливою умовою є досягнення оптимальної густоти посіву навесні у межах 300-350 рослин/м², оскільки у ячменю низька здатність компенсувати зрідження посівів великою кількістю зерна у колосі.

Формування

Фаза розвитку розпочинається після утворення першого видимого вузла і триває до цвітіння. Це критичний період росту, оскільки протягом цього періоду формуються листки, глибоке коріння, квіти та резерви у стеблі, які впливають на врожайність. Кількість колосків у ячменю має більше значення, ніж у пшениці, оскільки він має тільки одну квітку/пагін. Це майже не дозволяє компенсувати малу кількість колосків більшою кількістю зерна у ньому. У 2-рядного ячменю один плодоносний колосок з обох сторін осі, а у 6-рядного - три таких колоска.

У фазу 31 (ВВСН) індекс зеленої площі, що дорівнює 3, досягається шляхом повного покриття землі і вловлювання світла у межах 75%. У фазу 59 цей показник дорівнює 6, що досягається шляхом вловлювання світла у межах 90-95%. Ріст відбувається дуже швидко зі щоденним споживанням великої кількості поживних речовин із ґрунту.

Дозрівання

Фаза дозрівання розпочинається після цвітіння і триває до наливу і достигання зерна. Ячмінь відрізняється від пшениці (особливо ярий ячмінь), особливістю цвітіння, оскільки може розпочатися ще до появи колосків. Протягом цього періоду визначаються критичні складові врожайності, тобто кінцева кількість зерна на м² і його вага.

Кількість зерна у колоску залежить від кількості продуктивних колосків на центральному стеблі. У 2-рядного ячменю, колоски ростуть по три, але тільки одна центральна квітка є плодоносною. У 6-рядного ячменя, квітки на всіх трьох колосках є плодоносними. Догляд за культурою, зокрема живлення, може значною мірою вплинути на кількість зерна у колоску і на кількість колосків на м² площі. Кількість зерна на м² і розмір окремих зернин визначає здатність його до зберігання протягом періоду наливу.

У ячменю всі листки мають різну площу поверхні. Кожен наступний листок має меншу площу за попередній. На останній прапорцевий листок припадає всього 4% загальної площі у порівнянні до 16%, що припадає на 5-й листок. Колосок з остюками є дуже важливою частиною рослини, на нього припадає 11% зеленої площі. Хороший стан всіх листків і остюків має критичне значення для максимального розвитку зерна. Запаси вуглеводів у стеблі також мають велике значення. Вони використовуються рослиною у складних умовах, наприклад, під час посухи. Ці запаси, що накопичуються і сягають свого максимуму одразу після цвітіння, зумовлюють до 50% врожайності.

Фази розвитку озимого ячменю

Розвиток ячменю можна описати за допомогою різних шкал, що були розроблені протягом багатьох років. Зазвичай використовуються три з них: Задокса, Фікеса і Хауна, при чому перша використовується найчастіше у процесі прийняття рішень щодо застосування необхідних агрономічних заходів. Нижче наведений детальний опис: